http://osvita.liveforums.ru/ &quot;Сучасні заклади освіти - 2013&quot; ru-ru Sun, 23 Feb 2014 20:44:38 +0400 MyBB/mybb.ru http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=33#p33 <p><a href="http://liveforums.rusfolder.net/files/39924974" rel="nofollow" target="_blank">http://liveforums.rusfolder.net/files/39924974</a></p> mybb@mybb.ru (admin) Sun, 23 Feb 2014 20:44:38 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=33#p33 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=32#p32 <p><a href="http://liveforums.rusfolder.net/files/39924830" rel="nofollow" target="_blank">http://liveforums.rusfolder.net/files/39924830</a></p> mybb@mybb.ru (admin) Sun, 23 Feb 2014 20:17:45 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=32#p32 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=31#p31 <p><a href="http://liveforums.rusfolder.net/files/39924729" rel="nofollow" target="_blank">http://liveforums.rusfolder.net/files/39924729</a></p> mybb@mybb.ru (admin) Sun, 23 Feb 2014 20:12:49 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=31#p31 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=30#p30 <p><a href="http://liveforums.rusfolder.net/files/39924797" rel="nofollow" target="_blank">http://liveforums.rusfolder.net/files/39924797</a></p> mybb@mybb.ru (admin) Sun, 23 Feb 2014 20:08:11 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=30#p30 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=29#p29 <p><a href="http://liveforums.rusfolder.net/files/39924729" rel="nofollow" target="_blank">http://liveforums.rusfolder.net/files/39924729</a></p> mybb@mybb.ru (admin) Sun, 23 Feb 2014 19:51:34 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=29#p29 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=28#p28 <p>Переможці всеукраїнської осінньої сесії &quot;Олімпус-2013&quot; з фізики учні 8 класу:Арабаджи В.(6 місце),Коваленко А.(4 місце),Дворчук А.(6 місце) ,керівник Крилова Л.П.<br /><img class="postimg" loading="lazy" src="http://s8.uploads.ru/29kYK.jpg" alt="фотогалерея" title="фотогалерея" /></p> mybb@mybb.ru (admin) Sat, 22 Feb 2014 01:03:42 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=28#p28 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=18#p18 <p>Першотравневий район<br />Бердянська зош І-ІІІступенів</p> <p>Тема проекту:<br />«Зачарована Десна» Олександра Довженка –&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;енциклопедія любові, добра і людяності.<br />(один із варіантів роботи над текстом повісті)</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;<br /><br /><br /></p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Виконавець проекту :<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;учитель української мови і літератури<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Бердянської зош І-ІІІ ст.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;Заікіна Тетяна Тимофіївна<br /></p> <p>Мета проекту:<br />• Прищеплювати учням любов та цікавість до читання, бажання вивчати твори великих українців <br />• Скласти цілісне уявлення&#160; про О.Довженка як людину, митця, громадянина<br />• Детально вивчити зміст повісті «Зачарована Десна», з’ясувати головні проблеми твору<br />• Розвивати&#160; навички та вміння працювати з текстом, бачити головне, читати «між рядками»<br />• Підвищити мовну культуру</p> <p>Тип проекту: індивідуальний, інформаційно-досліднийький, короткотривалий, з подальшою презентацією матеріалів проекту<br />Освітній продукт: презентація, підбір матеріалів у вигляді уривків з твору з фотографіями, коментарями, проблемними запитаннями</p> <p>Етапи роботи над проектом:<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> </p> <p>План виконання проекту<br />• Мотивація значущої проектної діяльності з теми.<br />• Планування шляхів реалізації проекту<br />• Збір матеріалів до теми проекту<br />• Робота над текстом повісті «Зачарована Десна» <br />• Підбір&#160; ілюстрацій&#160; до теми <br />• Опрацювання зібраних матеріалів<br />• Виконання роботи <br />• Презентація роботи<br /><br /><br /><br /><br /></p> <p>План <br />до теми: «Зачарована Десна» Олександра Довженка – енциклопедія любові, добра і людяності </p> <p>1. Селянський син, що зумів «…побачити зорі в калюжах».<br />2. «Хочу жити добром і любов’ю до людства».<br />3. «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно…»<br />4. «Батьки мої були неписемні…»<br />5. Традиції національного виховання сім’ї Довженка<br />6. Проблема святості і совісті, гріха і гріхопадіння у «Зачарованій Десні»<br />7. Моя земля – земля моїх батьків.<br />8. Любов – це життя, а життя – це любов.<br />9. «Люди! Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!»<br /></p> <p>«Хочу жити добром і любов’ю до людства»<br />О.Довженко. З щоденника. 5.08.1945<br />&#160; &#160;«І не Україні одній я належу. Я належу людству як художник, і тому я служу.<br />Мистецтво моє – мистецтво всесвітнє. Буду творити в ньому, скільки вистачить сил і таланту. Буду, хочу жити добром і любов’ю до людства, до найдорожчого й великого, що створило життя, - до людини…»<br />Ключові фрази:<br />-я належу людству…, і йому я служу; -мистецтво моє – мистецтво всесвітнє.<br />-хочу жити добром і любов’ю до людства,… до людини.</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; «Благословенна будь, моя незаймана дівице, Десно, що згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; Далека, красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих людей про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах.»</p> <p>Ключові фрази і слова:<br />-благословенна будь, моя незаймана дівице Десно…<br />-бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах.<br />Мораль: любити землю батьків, край, де народився, бачити його красу, відчувати зв’язок з рідною землею.</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Як, звідки набрався звичайний селянський хлопчик таланту, любові і добра, як зміг він стати великим Художником?!<br />Чому його слово глибоко западає в душу, заставляє щеміти серце, робити нас красивішими і добрішими? Здається, такий же як і ми всі, але чистіший, правдиві ший, якийсь сонячний і справжній.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;Мабуть, чиста вода Десни, пахучі луки біля Сосниці, пісенна душа матері, бунтарська натура батька народили і народили Людину своєї Епохи.<br /><br /> </p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Олександр Довженко у своїй «Автобіографії» згадує: «батьки були неписемні. Дітей мали багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра…»<br />&#160; &#160; &#160; «… Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі… Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. …Такт любив і шанобливість. Одне, що в батька було некрасиве – одяг…- безбарвний, убогий! І коли вік, покинутий всіма на світі вісімдесятилітній старик, стояв на майданах безпритульний у фашистській неволі і люди вже за старця його мали,… він і тоді був прекрасний…»<br />Ключові слова: <br />любов, батько, духовність, зв’язок поколінь<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Мати – земля, мати – жінка – ці поняття були для Олександра Петровича святими. Матуся Довженка була зовсім безграмотною, але тонкої артистичної вдачі. Знала вона силу-силенну пісень, казок, легенд, уміла майстерно передавати&#160; народні обряди і дійства. Це від неї, як писав Тичина, взяв Довженко «рідну мову, перейняв пісню українську… а також любов до всього того, що тягнеться із землі до сонця».<br /><br /> <br /><br /></p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160;<br />&#160; &#160; &#160;У листопаді 1946р. Олександр Петрович писав у листі до матері і сестрі: «Життя моє не дуже добре, трудне і невеселе, проте до всього привикають люди, привик і я, терпітиму помаленьку… пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, - ще коли я був маленьким, мамо, у вас і щасливим, коли дід казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокос, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші».<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Про всяке таке старовинне, що щезло вже, минуло давно і ніколи нікому не вернеться, як не вертаються літа, ще хочу написати. Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина і ходжу ще рівно я, як дід Семен, зглядувався став назад, почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах. Ні, не пливуть.»<br />Поміркуй:<br /> чи варто оглядатися назад, у минуле своє, своїх пращурів? Чому?</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;У традиціях національного народного виховання – глибока пошана до старших. Ми це чітко простежуємо, читаючи «Зачаровану Десну».<br />«У нас був дід, схожий на Бога… Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, довге волосся сиве, а борода біла… Пахну дід теплою землею і трохи млином. Він був писемний по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир. І це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу».<br />Ключові слова:<br /> дід, Бог, земля, Псалтир.</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; «Фактично, святим на всю хату був один я. І от скінчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собі росла. А тепер я грішний. Що ж мені буде?&#160; …Я подивився востаннє вгору на святих, де сидів увесь їхній комітет і мені так стало жаль, що я вже не їхній, а тут – о, на віки-вічні в пеклі,&#160; і мені так стало жаль, що я вже не їхній, що я не витримав, притулив голову до пекла, якраз під дідовою калиткою, і гірко заплакав».<br />Ключові слова: святість, гріх, гріхопадіння, пекло, рай, совість.<br />Проблемне питання: Віра у Бога – це спасіння людства чи фантом?</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Кожна людина розуміє вислови «родинне гніздо», «батьківський дім», «родинна колиска», але так доречно згадати добре відому українську хату з білими-білими стінами, солом’яним дахом, з любистком і м’ятою біля вікон. Як же треба любити найрідніше місце на Землі, батьківську хату, щоб знайти слова як у Довженка.</p> <p>«Хто й коли збудував нашу хату, які майстри – невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата. Одне, що не подобалося в ній, і то не нам, а матері, - вікна повростали в землю і не було замків. У ній нічого не замикалось.&#160; Заходьте, будь ласка, не питаючись – можна? Милості просимо! Мати жалілася на тісноту, ну, нам, малим, простору й краси вистачало, а ще коли глянуть у віконце, так видно й соняшник, і груші, й небо. А на білій стіні під богами, аж до мисника висіло багато гарних картин – Почаївська лавра, Київська лавра, вид Ново-Афонського, Симоно-Кананитського монастиря монастиря поблизу города Сухума на Кавказі. Над лаврами трималися в повітрі божі матері з рушниками&#160; і білі ангели, як гусаки, крилаті… »<br />Ключові слова: хата, тепло, краса, соняшники, небо, боги, рушники,, затишок, любов.<br />Завдання: спробуйте намалювати і описати своє родинне гніздо.</p> <p>Кожне слово твору дихає любов’ю. Вона щира і справжня. Довженко любив, страждав і жив по совісті, умів шанувати людей і землю свою, бо так його вчили батько й мати, так підказувала совість. А що ж це таке – совість?<br />Завдання: <br />- пояснити лексичне значення слова «совість».<br />- Знайти у тексті повісті «Зачарована Десна» цитати на підтвердження свого визначення.<br />- Чи можна підібрати до слова «совість» синоніми?<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Олександр Петрович так непомітно, тактовно вчить нас бути совісними і порядними, бо він любить нас, людей.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;«Що ж його зробить? – думав я, залишивши ластівок. – Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати «здрастуйте»… Вулиця була порожня. Всі дорослі працювали в полі. Тільки коло крамниці, на Ґанку , сидів …крамар Масій… Але перед Масієм я не хотів знімати дідової шапки. Дід казав, що у Масія не було Душі, а тільки сама пара, тому він і обдурював усіх, хто тільки до нього не заходив. …Де ж його знайти людину для пошани? … Я нарешті збагнув, що треба зразу починати від старого сусіда Захарка. Він-то напевне сидить коло хати. Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив, аби він щось кував… »<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;А далі – детальна розповідь про діда. І ми розуміємо, що шанували діда за працьовитість , уміння вправно робити свою справу, порядність. Малий Сашко не все знав, але підсвідомо розумів, що саме такі діди Захарки – це сіль землі, її багатство.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;По особливому звучить у Довженка слово «Любов», ажде любов – це життя – це любов. Вічні істини, але для кожного покоління – завжди нові.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; &#160;«…Дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і з лошам, як з людьми. Любив я, коли хтось на дорозі, проходячи повз нас, казав: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай Бог здраствувать». Любив, коли скидалася велика риба в озері чи в Десні на заході сонця… Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні… Любив співати дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук в саду у присмерку, коли падають вони несподівано в траву… І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду. Але більш за все на світі я любив музику. …Яку я музику любив, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси. … І досі мені згадується, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувся до роботи…» </p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160; Довженко – митець, Довженко – людина і Довженко – малий хлопчик Сашко не хоче бачити цей світ споганеним і обікраденим. Недосконалість світу страшенно мучила його. А от Довженко – романтик щиро вірив, що прийде весняна повінь і знесе весь бруд і намул з нашої землі, нашого народу. Тому образ води – один з улюблених у письменника, образ – символ очищення, оновлення. Світ «Зачарованої Десни» - це світ самого Олександра Довженка – глибокий, невичерпний, безмежний, як і людське пізнання. Скільки заховано в ньому думок, почуттів, переживань великого художника. У ньому – духовна опора кожного українця.<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160;Уважно вдивляючись у світ, Олександр Петрович вчить нас бачити і відчувати, аналізувати.<br />Проблемне питання: Які проблеми людей&#160; вирішує автор через опис життя коней?</p> <p>&#160; &#160; &#160; &#160;«Коні водилися в нас різні, бо батько часто їх міняв на ярмарку. Були часом хитрі й недобрі коні. Були нещасливі, ображені мужицькі кінські душі. Були перелякані, закляті, стурбовані або заворожені навіки грішники конячі. <br />&#160; &#160; &#160;… Один кінь у нас звався Мурай, другий Тягнибіда. …Короста з них аж сипалася скрізь… Тому, очевидно, ні в житті ще, ні в письменстві не існувало хлопчика, що так би мріяв про кінську красу, як я, і так би соромився потворності… Трудно жилось їм у нас. Роботи багато, корм поганий, збруя стерта, ніякої пошани».<br />Ключові слова: <br />коні, нещасні, ображені, мужицькі, кінські душі, грішники конячі, краса, сором.<br />Проблемне питання: <br />Чи має людина крила, якщо так, то чому не літає?<br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160;«Були і в мене крила, та нема. Ні крил у мене, ні краси, тільки вавки на спині. Хоч би сіделку зробив порядну, сіделки немає…» - так розповідав про свою недолю Тягнибіда. Ох, як же під його словами розписалися сотні тисяч наших земляків. Ще малим підслухав малий Сашко розмову двох коней, а великий Довженко перейнявся болями, радощами й тривогами коней, людей, собак, землі і води. <br />&#160; &#160; &#160; &#160; &#160; Тому життєве кредо митця звучить саме так: «Люди! Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!»&#160; &#160;<br /> </p> <p>Література:<br />1. О.Довженко. Твори в трьох томах. Том 3. Держвидавництво художньої літератури. Публіцистика. К. 1960р., стор.93-95, стор.208, стор.243-245;<br />2. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Зміст кіноповісті. «Веселка», 1973р.<br />3. Олександр Довженко. Кіноповісті. Львів. «Каеняр»,1962р., стор.5-7, стор.20<br />4. Ілюстрації до твору виконані учнями-випускниками, фото з кадрів фільму «Зачарована Десна».</p> mybb@mybb.ru (admin) Fri, 10 Jan 2014 16:47:55 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=18#p18 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=17#p17 <p><a href="http://youtu.be/kZaaLOY_zSM" rel="nofollow" target="_blank">http://youtu.be/kZaaLOY_zSM</a> -&#160; О СЕЛЕ</p> mybb@mybb.ru (admin) Thu, 10 Jan 2013 21:40:22 +0400 http://osvita.liveforums.ru/viewtopic.php?pid=17#p17